Ё, бро! Вот поведаю я тебе историю, и пусть будет на олдскульном молодежном сленге, чтобы ощутить атмосферу. Так вот:
Было дело, однажды я решил себе закладки купить, отморозок взять и катамараном по канализации покататься. Люблю я экстрим и новые ощущения, а наш город с его безудержной энергетикой как раз подходит для таких "экспедиций".
Деньги были в наличии, так что искал я свой контакт, чтобы ганджубас качественный достать. Немного потусовался у нас в районе, поспрашивал знакомых и непонятных типов, пока не нашел того самого парня, который знал, где добыть зеленую наркоту.
Встретились мы в темном переулке, вдали от любопытных глаз. Подошел ко мне, и нашел закамуфлированное место для сделки. Я сказал ему, что хочу купить ганджубас, а он заявил, что может предложить кристаллы, если я заинтересуюсь.
"Кристаллы? Да я же не такой отморозок, чтобы таким заниматься!", - ответил я с улыбкой на лице. В итоге, я взял пару закладок ганджубаса и отдал ему деньги. Разбежались по разным направлениям, чтобы не привлекать внимание прохожих и погрузиться в мир своих приключений.
И вот настал день "катания" на катамаране по канализации. Я и мои приятели, все такие же отморозки, собрались на встречу с адреналином и новыми ощущениями.
Подошли мы к одной из труб, которая была доступна, и начали собираться. Проверили наличие специальных снаряжений: фонариков, противогазов и гидрокостюмов, чтобы быть подготовленными к похождению.
И вот, полный рвения, я и мои товарищи сели на свои катамараны и поплыли по сточной канализации. Это было нечто! Когда рывком начали двигаться вперед, адреналин просто захлестывал наши башни. Стены мрака и вонючие "ароматы" мешали нам разглядеть все вокруг, но нам было все равно - мы там, где никогда не были, и никто нас не остановит!
Мы аккуратно пролетели мимо очередной перегородки и оказались в загадочном тоннеле, заваленном мусором и таинственными предметами. Что-то светящееся привлекло мое внимание, и я плавно обогнул своим катамараном этот артефакт канализации. Оказалось, это были флаконы с наркотиком кетамином. Я не мог упустить такой шанс, и схватил парочку флаконов на память.
Адреналин кричал внутри меня, и я решился на еще один рывок вперед. Катамаран полетел быстрее, и мы оказались в зоне повышенного давления - это меня ждало сюрприз! Но никто нас не испугал, и мы пролетели мимо этого опасного места с неподдельным восторгом на лицах.
С каждой минутой наше приключение становилось все захватывающее. Мы продолжали кататься по канализации, преодолевая все трудности и ощущая страсть жизни, которую никогда не исполнил бы любой обычный человек.
Часы катания мигали, и мы решили, что пора возвращаться на поверхность. Было немного жаль, что наше путешествие подходило к концу, но мы знали, что новые приключения ждут нас впереди.
Вернувшись домой, я сел на кровать и осознал - я живу эту жизнь так, как хочу. Я необычный парень в обычном мире, и моя наркотическая экскурсия по канализации была лишь одним из знаков этого.
Такие истории со мной случаются постоянно. Я живу сегодняшним днем, наслаждаюсь каждым мгновением и не боюсь приключений. И точно знаю, что завтра будет еще интереснее. Ну а сейчас я ложусь спать, чтобы проснуться только для новых наркотических экспериментов!
Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!
Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.
Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.
Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.
Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.
- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?
Тип поковиркався та відповів:
- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?
А я йому:
- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.
Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.
Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.
- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!
А я засварив його:
- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?
Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"
Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.
Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.
- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?
І я відповідаю:
- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.
Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.